У 1920-их роках до Станіславова приєднали село Княгинин, частину якого, що прилягала до міста називали «Гірка» ще з 1907 року через те, що саме сюди звозили усю землю, вибранку під час будівництва залізничного тунелю біля двірця. Новоприєднаний район міста заселяли переважно родини працівників залізниці (машиністів, кондукторів, майстерень машинобудівного заводу тощо).

У цей же час там починають формуватися нові вулиці, заселені робітниками, у напрямку до мочар. Одна з них отримала назву Мокра (бо ж у болотистій місцевості). Згодом її перейменували на Двірську.

По мірі обживання мікрорайону, за свідченнями місцевої жительки Г.Ф.Кравець (записані краєзнавцем Михайлом Головатим у 1989 році), у 1957 році учні 11 та 12 залізничних шкіл (сучасні ліцей №15 та 16) взяли участь у закладанні Тополиного скверу на місці диких тополиних гаїв, що прилягали вздовж вулиці Двірська.

У 1958 році вулиці надано ім’я Братів Майданських (чотирьох братів-комсомольців, уродженців села Опришівці). У 70-80- их роках болота осушили і збудували цілий масив панельних новобудов, що продовжило вулицю набагато далі паралельно парковій зоні.  Впритул ж до скверу проклали вулицю Молодіжну, яка і з’єднала зелену  зону з вулицею Братів Майданських та яка й дала нову назву скверу – Молодіжний парк.

У парку облаштували прогулянкові алеї, висадили верби, дуби, ясени. Також було встановлено дитячий куточок з пісочницею.

У 1993 році вулицю Братів Майданських перейменували в честь відомого українського письменника , етнографа та театрального діяча – Гната Хоткевича, а згодом в його честь назвали і парк на Молодіжній.

Наразі парк знаходиться на балансі КП «Центр розвитку та рекреації». Облаштовано зони для вигулу собак, лавочки для відпочинку, дитячі майданчики.

Взимку 2022 році працівниками комунального підприємства в рамках планової санітарної очистки території проведено масову вирубку тополь, які вже перейшли вікову межу, а також вони являються сильним алергеном  і мають крихку деревину, що робить тополі аварійно-небезпечним. А навесні розпочали масштабну висадку молодих – дерев-крупномірів, що поклало початок подальшій поступовій заміні видового складу флори парку, що триває і досі.

Прогулюючись парком на Молодіжній, кожна людина може відчути особливу атмосферу, яку створюють дерева довкола. Адже не даремно жителі Карпат надавали природі сакрального значення і вірили в те, що кожна рослина має свій характер і вплив на людей.

Цікаві факти:

• дерево «дуб» – символ сили та незламності. Він здатен забирати дитячі хвороби, зокрема, якщо маля захворіло, то треба його 9 разів обнести довкола дуба – і дитина обов’язково одужає.
• дерево «верба» – українське дерево-тотем, від якого походять люди. Кажуть, що і мали х українців знаходять не у капусті, а під вербою) Гіллям верби можна від себе відігнати злих духів, тому у давнину ним вкривали тіло загиблого воїна, щоб його душа швидше потрапила до Бога;
• дерево «ялина» – у дохристиянських віруваннях відповідало за щасливий шлюб. А смола з ялини, капнута одруженою жінкою за пояс її чоловіка, відверне того від зради.
• дерево «бузина» – «чортове» поріддя, тому ніколи не можна викопувати кущ, адже під ним ховається сам нечистий. Під бузиною не можна ні сидіти, ні лежати, бо тіло покрутить.
• дерево «бузина» – «чортове» поріддя, тому ніколи не можна викопувати кущ, адже під ним ховається сам нечистий. Під бузиною не можна ні сидіти, ні лежати, бо тіло покрутить.
• дерево «бузина» – «чортове» поріддя, тому ніколи не можна викопувати кущ, адже під ним ховається сам нечистий. Під бузиною не можна ні сидіти, ні лежати, бо тіло покрутить.
• дерево «ясен» – дерево бога – громівника Перуна. Сік з ясена відганяє всіх плазунів, адже вони чують запах і бояться, що громовержець їх спопелить.